Головна
Наше кредо: умови проживання дітей максимально наблизити до домашніх, а відносини між дітьми і працівниками максимально наблизити до родинних.
Орієнтир в роботі педагога з дітьми, які позбавлені батьківського піклування: Якщо ви хочете змінити МОЄ ЖИТТЯ на краще, будь ласка, пам’ятайте, що це МОЄ ЖИТТЯ і я повинен брати участь у плануванні цих змін.
Згідно Статуту Чинадіївського дитячого будинку
1.1. Чинадіївський дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу Закарпатської обласної ради(далі – дитячий будинок) згідно з розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 09.04.1997 № 124 «Про передачу у підпорядкування та фінансування управлінню освіти облдержадміністрації інтернатних закладів і дитячих будинків» знаходиться у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.
1.2. Скорочена назва ДНЗ Чинадіївський дитячий будинок.
1.3. Юридична та фактична адреса дитячого будинку: вул. Санаторна, 75 а, смт Чинадієво, Мукачівський район, Закарпатська область, 89640, факс/тел.: (03131) 6-23-52, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
1.4. Засновником (власником) дитячого будинку є Закарпатська обласна рада, уповноважений орган управління – департамент освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації,уповноважений орган управління майном – управління з питань забезпечення повноважень щодо управління об’єктами спільної власності Закарпатської обласної ради.
1.5. Дитячий будинок – навчальний заклад, який забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готує дітей до самостійного життя.
1.6. Дитячий будинок створений для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, розлучених із сім'єю, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»- у якому вони перебувають від трьох років до здобуття певного рівня освіти, а в разі необхідності – до повноліття. При цьому вони знаходяться на повному державному утриманні за рахунок коштів місцевого бюджету та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування.
1.7. Головними завданнями дитячого будинку є:
забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умов проживання, навчання, виховання та різнобічного розвитку, наближених до сімейних;
забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців з урахуванням стану здоров'я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку вихованців;
реалізація основних завдань дошкільної освіти: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного віку; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя і праці;
формування правової культури, загальнолюдських цінностей;
створення умов для збереження та підтримки родинних зв’язків дітей;
забезпечення права на захист особистих, майнових і житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із законодавством України;
сприяння влаштуванню дітей у різні форми сімейного виховання.
Дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу для дітей дошкільного та шкільного віку – так ж ланка системи інтернатних установ, як і більшість в Україні. Проте, ось уже більше 10-ти років колектив працівників намагається зламати стереотип непорушності інтернатної системи. І саме позитивне у цьому процесі те, що працівники закладу усвідомили необхідність змін. Можливо, не все знаємо, як це змінювати, але що змінювати треба – переконані всі.
Перший стереотип непорушності інтернатної системи (жити і навчатись в інтернаті в обмеженому соціальному просторі) зламано: діти, що живуть у дитячому будинку, навчаються, виховуються в загальноосвітній сільській школі.
Другий стереотип (проживання в одновікових групах) змінено і перевага життя та виховання в родинних групах безперечна.
В період реформування інституційного догляду та виховання дітей, тобто деінституалізації, дієвими способами змінити щось в житті цих дітей, які залишились без піклування батьків є:
o не розривати братів-сестер;
o дати змогу навчатися в загальноосвітній школі без переводу в інші заклади;
o проживати поблизу нехай далеких, але родичів, спілкуватись, при можливості, з ними.
Статут Чинадіївського дитячого будинку
Візитка Чинадіївського дитячого будинку
Шляхи соціалізації дітей інтернатного закладу
Презентація "Із життя дітей Чинадіївського дитячого будинку"